В американському бюлетні "Щоденні відомості про захворюваність та смертність" 5 червня 1981 року була опублікована інформація про те, що за останні 8 місяців в трьох різних лікарнях Лос-Анджелеса (Каліфорнія) було зареєстровано 5 випадків запалення легень (пневмонія), викликане певним організмом з роду пневмоцистис.
Незвичність даного повідомлення заключалось в тому, що пневмоциста пневмонія була знайдена у хворих віком від 25 до 36 років, в той час, коли звичайно спостерігаається у недоношених дітей та пристарілих, які страждають на яку-небудь важку хворобу (хронічні пораження внутрішніх органів, злоякісні пухлини, діабет та ін.). в результаті обстеження виявилось,що всі ці хворі мали гомосексуальні контакти. Цей факт зацікавив вчених і вже через місяць вони зареєстрували 26 випадків пневмоцистої пневмонії у мужчин гомосексуалістів.до того ж у них був виявлений дуже рідкісний вид злоякісної пухлини - саркома Капоши. Це захворювання зустрічається у людей старше 60 років і добре піддається лікуванню, навіть у пристарілих, тривалість життя після лікування складає 8-10 років. Але в даному випадку хворим було від 25 до 50 років, і, незважаючи на інтенсивне лікування, 8 людей померло на протязі кількох місяців. Кількість зареєстрованих анологічних випадків почала зростати, і не тільки в США, але і в інших країнах світу.
Виділені вище події притягнули за собою багаточисельні дослідження в області вірусології і це призвело до одночасного відкриття вченими Люком Монтанье (Франція) і Робертом Галло (США) в 1983 році збудник захворювання - Вірус Імунодефіциту Людини (ВІЛ). Саме захворювання було названо Синдромом Набутого Імунодефіциту (СНІД)
Походження вірусу імунодефіцитту людини до тих пір залишається загадкою. На думку першовідкривача Роберта Галло, ВІЛ виник дуже давно в групах корінного населення Африки. Єкономічне освоєння території, розширення контактів та мігрування населення в зв'язку з урбанізацією, розвитком економіки допомагав позмножувати та розносити інфекцію на інші групи населення.
Друга теорія каже, що вірус має мавп'яче походження. Багато племен Центральної Африки полюють на мавп і споживають їх м'ясо в їжу. Припустим, що зараження могло виникнути при розділці туши через пошкодження на шкірі мисливця або при споживанні сирого м'яса або мозгу мавп. Дана думка зв'язана з тим, що з організму мавп цього регіону виділені віруси подібні по своїй генній структурі з ВІЛ. Існує думка, що преодаління видового бар'єру могло виникнути в результаті мутації вірусу. Причиною великої кількості мутацій рахують існуючий в деяких районах Африки підвищений радіаційний фон, який виник через багаті поклади урану чи багаточтсельними випробуваннями в ядерної зброї в 50-80 роках ХХ століття.
Деякі вчені схильні до думки, що вірус має штучне походження. Так в 1969 році в Пентагоні була розроблена програма по створенню бактеріологічної зброї, яка може придавляти імунну систему людини. В одному з науково-дослідних центрів США методом генної інженерії дістали нові види збудника захворювання із вірусів, виділених у африканських мавп. Випробування нових вірусів проводили на приговорених до довічного заключення осуджених в обмін на визволення по закінченню експеременту. Їх вихід на волю призвів до розповсюдження ВІЛ-інфекції серед населення. Дана теорія побудована на співпаданні з часом закінчення експеременту по розробці нової бактеріологічної зброї і появи нових випадків СНІДу серед гомосексуалів в США та Центральній Африці.
Але доказів ні одній із версій походження вірусу немає.
ЩО ТАКЕ ВІЛ І СНІД
ВІЛ - Вірус Імунодефіциту Людини.
СНІД - Синдром Набутого Імунодефіциту Людини,
СИНДРОМ - сукупність ряду признаків і симптомів, вказаючих на наявністьвизначеної хвороби чи стану.
НАБУТОГО - хвороба набувається на протязі життя.
ІМУНОДЕФІЦИТУ - недостатня активність імунної системи, її розстроєння, ослаблення, погашення захисних іменних сил організму в протистоянні збудникам хвороби.
СТАДІЇ ПРОТІКАННЯ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ
Всі протікання хвороби - з моменту зараження до моменту смерті - можна розділити на три періоди:
1. Зараження і початок процесу розвитку хвороби.
Зразу після проникнення вірусу в більшості випадків не виникає нічого дивного. У 30-40% заражених людей відмічається стан, подібний на гостру респіраторну інфекцію. Для нтого характерні: підвищена температура, слабкість, головна біль та запалення горла. Іноді може спостерігатися діарея (понос). Такий стан продовжується від 12до 15 днів, після чого проходить, навіть при відсутності лікування. Але у більшій частині заражених не спостерігається взагалі ніяких проявів.
В цей час в організмі стаються наступні процеси. Імунна система зіткнулася з невідомою їй до цього моменту інфекцією і не може зразу почати боротися з нею. Вірус починає активно розмножуватись, його кількість в організмі швидко зростає. Різним організмам потрібний різний час для ідентифікації вірусу і початку вироблення потрібних антитіл, але вбільшості випадків антитіла до ВІЛ починають активно вироблятися через 10-12 днів після зараження, що приводить до знищення великої кількості вірусів. в першу чергу знищуються віруси, які плавають в крові і які не встигли внедритися в клітини. Саме з цими процесами звязана поява та несподіване зникнення симптомів, подібних на гостру респіраторну інфекцію.
2. В період безсимптомного протікання та малих симптомів.
Після зараження ВІЛ людина ще довгий час від 2 до 10-12 років - може почувати себе повністю здоровою. Весь цей час ВІЛ-інфікрваний буде виглядати нормально і залишатись фізичнодієздатною. Період, коли людина вже інфікована ВІЛ, але в неї немає ніяких значних симптомів, називається "безсимптомним".
3. СНІД.
По мірі розвитку ВІЛ-інфекції імунна система людини знищується. Організм не в стані боротися навіть з тими інфекціями, які не становлять серьозної небезпеки для людини зі здоровою імунною системою. Такого роду інфекції називають оппортуністичними. В перекладі з латинської мови "оппортуністичною" означає "використовуючий випадок".
Які бувають оппортуністичні хвороби:
·
Тяжка пневмонія;
Туберкульоз;
Саркома Капоши - рак стінок кровоносних судин;
Пораження шкіри, слизових оболонок, лімфавузлів, дихальної системи, шлунково-кишечного тракту, органів зору та нервової системи;
Герпетичні інфекції;
Різноманітні грибки.
ІМУННА СИСТЕМА. ЗМІНИ ЇЇ РОБОТИ ПРИ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ ЛЮДИНИ
Що таке імунна система людини?
Щоб уявити собі, що таке імунна система людини, ми не будемо детально вдаватися в імунологію, описувати всі хімічні процеси, які відбуваються в нашому організмі, а розглянемо тільки функціональний бік даної системи.
Імунна система відповідає за три дуже важливі процеси в нашому організмі:
Контрольна функція (контрольно-сигнальний блок).
Ідентифікація інфекції чи пораження, яким піддається організм, а також зберігання інформації про пораження та методах оптимальної реакції на них (блок ідентифікації та зберігання інфармації).
Пошук інфекції чи місця пошкодження та активізація процесу знищення інфекції чи "ремонт" пошкодження (блок пошуку та активізація знищення).
Знищення інфекції (блок кіллерів).
Клітини контрольного блоку, як прикордонники, слідкують за тим, щоб в організм не проникало нічого шкідливого, іннородного. Вони знають лише те, що для організму не корисне, вони стараються зразу знищити це, якщо їм це не вдається, вони б'ють тривогу та підключають блок №2.
Блок №2, в свою чергу, починає дослідження інфекції, що проникла. Він порівнює її з тими інфекціями, інформація про яких була отримана або з генною пам'яттю від батьків, або на протязі життя даної людини. Якщо інфекцію не вдається ідентифікувати з чимось знайомим, то вона досліджується, і інформація про неї заноситься в пам'ять як інформація про нову інфекцію. Зібравши всі дані про те, що це за інфекція і з чого вона складається, блок №2 передає цю інформацію в блок №3.
Блок №3 - найголовніший блок імунної системи. Його клітини, діставши інформацію про інфекцію, починають на її онові виробляти спеціальні пошукові білки-маячки - антитіла. Антитіла приспособлені до пошуку тільки певної інфекції, яка проникла в організм, т.е. вони високоспецифічні. Для боротьби з кожною інфекцією виробляються спеціальні, кращі від інших антитіла. Відшукавши вірус, антитіла прикріпляється до його поверхні і починає сигналити клітинам блоку №4, що "чужий" знайдений і знаходиться там-то і там-то.
Саме в блоці №3 знаходяться клітини СД4, котрі ВІЛ використовує для свого розмноження. Відповідно, чим більше інфекції в організмі, тим більше потрібно антитіл для їх помітки; чим більше потрібно антитіл, тим більше буде створено клітин СД4 для їх вироблення. Але! Чим більше буде цих клітин, тим більше цілей з'явиться для вірусу. Відповідно знаходячись в крові, вірус має більше шансів зіткнутись з потрібною йому клітиною СД4 та заразити її, чиим зустріти клітину прикордонника.
Орієнтуючись на сигнали антитіл клітини блоку кіллерів (вони так і називаються - клітини кіллери) знаходять інфекцію та знищують її.
ШЛЯХИ ПЕРЕДАЧІ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ ВІЛ живе тільки в організмі людини. Потряпляючи в повітря, ВІЛ втраяає можливість передаватись і при звичайних умовах руйнується на протязі двох годин, при температурі 56 градусів Цельсія - на протязі 30 хв., при 100 гр.С - на протязі 1 хв.
ВІЛ знаходиться в наступних рідинах організму:
Кров
Сперма
Вагінальна рідина
Грудне молоко
Моча (концентрація дуже низька)
Піт
Слюна
Для зараження потрібно дуже великий об'єм цих рідин. Наприклад, необхідна кількість вірусів для зараження знаходиться в каплі крові, яка вміщається на кінці голки. Об'єм слюни, в якому знаходиться така ж кількість вірусів, складає 4 літри.
Вірус у великій концентрації знаходиться в спинномозковій рідині, але оскільки вона не витікає з організму, то небезпеки не представляє.
ВІЛ передається:
При сексуальних контактах без презервативу (вагінальних, оральних, анальних);
При контакті крові здорової людини з кров'ю ВІЛ-інфікованого (внутрішнє введення наркотику не стерильними шприцами, використання нестерильного медичного інструменту, проколювання вух та інших частин тіла, нанесення тотаювань не стерильними інструментами та ін.);
